вівторок, 19 січня 2010 р.

Модель громадянського виховання старшокласників

«Формування громадянської освіти учня при вивченні англійської мови як елемента загальнокультурної компетенції»

Список літератури:

1. Цимбал О.М. Проектна технологія в основній та старшій школі в процесі викладання англійської мови. Критичне мислення. Громадянська освіта. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 173 с. – (Б-ка журн. «Англійська мова та література»; Вип. 5(65)).
2. О.М. Цимбал, О.В.Тягло, П.В.Цимбал Проектна технологія, критичне мислення і громадянська освіта в процесі вивчення англійської мови. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 109 с. – (Б-ка журн. «Англійська мова та література»; Вип. 4(64)).
3. Гурій М.О. Громадянське виховання старшокласників у великій Британії: Автореф. дис. к. пед. н.: 13.00.01. – Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І.Франка. – Дрогобич, 2008. – 25 с.
4. Первова М. Зразок підготовки та проведення педагогічної ради «Громадянська освіта як засіб виховання компетентної особистості» // Англійська мова та література. – №2(156).
5. Цимбал Ольга Учнівські проекти – ефективний засіб навчання громадянській освіті / www.khpg.org › Проекти
6. Цимбал Ольга HUMAN RIGHTS. CIVIC EDUCATION. З досвіду викладання громадянської освіти на заняттях англійської мови / www.khpg.org › Проекти

субота, 9 січня 2010 р.

Планування виховної роботи класного керівника

Основним документом класного керiвника є план виховної роботи. Вiн вiдображає змiст, форми та методи виховної роботи.



При плануваннi виховної роботи класному керiвниковi слiд врахувати:

1. Аналiз виховної роботи за минулий рiк.

2. Мету та завдання виховання.

3. Рiвень розвитку та вихованості учнiв.

4. Можливостi школи.

5. Досвiд i пiдготовленiсть класного керiвника.



План виховної роботи має враховувати:

1. Мету виховання. План — це не просто перелiк виховних заходiв. Кожен виховний захiд обов’язково має продовжувати наступний.

2. Реальнi потреби колективу.

3. Перспективнiсть.

4. Узгодженiсть iз загальношкiльним планом.

5. Об’єктивнi i суб’єктивнi можливостi.

б. Конкретнiсть.

7. Комплексний пiдхiд до планування (єднiсть морального, трудового, правового, фiзичного, естетичного виховання).

Планування має бути гнучким, щоб у разi потреби щось додати чи змiнити.

Планування виховної роботи має базуватися на положеннях Концепцiї освiти, Мiжнародної декларацiї прав дитини, Статутi школи, рекомендацiях Мiносвiти.

Використовуючи тести, можна визначити конкретнi виховнi завдання класу.

Структура плану виховної роботи



1. Короткий аналiз виховної роботи за минулий рiк.

2. Мета та завдання на новий навчальний рiк.

3. Характеристика класу (з урахуванням даних про рiвень вихованостi учнiв).

4. Основнi виховнi справи з органiзацiї та розвитку класного колективу.

5. Мета цих справ.

6. Форми проведення.

7. Характеристика даних справ (слiд зазначити рiвень розвитку колективу).

8. Індивiдуальна робота з дiтьми (в роздiлi передбачаються методи та прийоми залучення конкретних учнiв до пiдготовки й проведення важливих справ).

9. Iндивiдуальна робота з батьками (в роздiлi передбачається участь батькiв у конкретних справах i допомога, яку вони надають).



Класний керiвник, крiм плану виховної роботи, має зошит (щоденник) роботи класного керiвника та карту iндивiдуального розвитку учня.

У зошит роботи класного керiвника записуються всi данi про учнiв, заняття в позаурочний час, данi про здоров’я й харчування, про чергування по класу й школi, про роботу з батьками (збори, лекторiї, iндивiдуальна допомога тощо), про роботу з учителями, що працюють в класi.



План виховної роботи в 4-А класi на _______ н. р.



Психолого-педагогiчна характеристика колективу 4-А класу

У 4-А класi навчається ___ учнiв, з них:___ дiвчаток i ___ хлопчикiв. Клас вiкової норми з групою iнтелектуальних дiтей.

Показники успiшностi у класi такi:

• учнiв з високим рiвнем навчальних досягнень ______;

• учнiв iз достатнiм рiвнем навчальних досягнень ______;

• учнiв iз середнiм рiвнем навчальних досягнень ______;

• учнiв iз початковим рiвнем навчальних досягнень _____.

Бiльшiсть дiтей має високий навчальний потенцiал i хорошi здiбностi до навчання.___% учнiв класу навчаються iз задоволенням i тiльки троє ______ мають початковий рiвень навчальних досягнень.

Труднощi пiд час вивчення окремих предметiв мають _________.

Дисциплiна на уроках задовiльна. Такi учнi, як:_________ — не завжди виконують домашнi завдання.

Колектив класу дiяльний, живий, енергiйний. За даними останнього анкетування пiд час вивчення мiкроклiмату колективу, активність учнiв класу виявилась такою: 50 % дiтей проявляють себе надзвичайно активно в життi колективу; 25 % дiтей мають середнiй рiвень активностi, а 15 % вiд загальної кiлькостi дiтей не цiкавляться справами колективу.

60 % дiтей вважають, що колектив класу згуртований. За результатами анкетування виявлено групу дiтей з високим рiвнем тривожностi, напруженостi в життi коллективу. До її складу входять такi учнi:______________. Вони вiдчувають себе незахищеними вiд негативного впливу дорослих i товаришiв.

Загалом стосунки у класi товариськi, толерантнi, приятельськi. Дiти можугь органiзовувати самостiйно справи, пiдтримувати одне одного й допомагати в критичних ситуацiях. Але повного порозумiння мiж дiвчатами та хлопцями немає (є випадки заздрощiв, образливостi, амбiцiйностi). У стосунках мiж дiтьми мало спiвчуття, теплоти, галантностi, терпимостi до помилок товарища. Не всi учнi проявляють стриманiсть у стосунках зi старшими, вчителями, не всi цiнують фiзичну працю, зокрема обслуговуючого персоналу.

Бiльшiсть дiтей у класi з повних сiмей, де обоє батькiв виховують дитину; проте є сiм’ї, де вихованням дитини займається тiльки мати; є малозабезпеченi сiм’ї.



Виховні завдання на I семестр:

• прищеплювати учням любов до навчання, створювати умови для засвоєння навчальних програм i розвитку творчих здiбностей;

• пiдтримувати позитивний мiкроклiмат в колективi та групах, на уроках i в позаурочному спiлкуваннi;

• виховувати турботливе ставлення одне до одного, до батькiв, учителiв, молодших за вiком i людей похилого вiку; формувати найкращi моральнi якостi;

• надавати квалiфiковану допомогу батькам у питаннях виховання в дiтях кращих людських якостей i подолання негативних звичок i рис характеру;

• прищеплювати учням загальноприйнятi етичнi норми в поведiнцi та спiлкуваннi;

• виховувати творчi здiбностi, пiдтримувати iнiцiативнi, органiзаторськi здiбностi та естетичнi нахили в дiтей.



Аналiз навчально-виховного процесу в 4-А класi за I семестр

Перший семестр закiнчили _____ учнiв класу. Вибув _______. Добре вчиться ______ учнiв, один учень (_____) має початковий рiвень навчальних досягнень (з математики та фiзкультури). Якiсний показник — 44 %. Рiвнi навчальних досягнень учнiв вiдповiдають загальному рiвню пiдготовленостi класу. Адже, за даними психолога, 4-А — це клас вiкової норми з групою iнтелектуальних дiтей.

Високий рiвень навчальних досягнень виявили _____________.

Покращили успiхи в навчаннi ____________.

Початковий рiвень навчальних досягнень мають ______________, що зумовлено вiдсутнiстю постiйного нагляду з боку батькiв. Дiти часто не виконують домашнiх завдань, а на уроках не мають найнеобхiднiшого — ручки, зошита тощо.

_________________________________(прiзвище, iм’я)

(за даними психолога) має низький рiвень розвитку пам’ятi, уповiльнену реакцiю, погано чятає, мало працює над собою.

_________________________________(прiзвище. iм’я)

не має мотивацiй до навчання, звiдси — невмiння долати труднощi в навчаннi.

Стосунки мiж учнями класу загалом дружнi й доброзичливi. Протягом семестру не було випадкiв суперечок чи непорозумiнь мiж хлопцями й дiвчатами. Хоча деяким учням __________________ — треба бути ввiчливiшими й стриманiшими з дiвчатами.

Решта теж потребує допомоги: трапляються випадки заздрощiв або надмiрної образливостi. У стосунках мiж ними треба заохочувати прояви спiвчуття, поступливостi, взаємоповаги.

Учнi класу досить згуртованi. Проте, на вiдмiну вiд непоганої органiзацiї справ iз власної iнiцiативи, вони абсолютно байдужi й пасивнi до загальношкiльних справ або добродiйних акцiй. Необхiдно розвивати почуття вiдповiдальностi. Особливу увагу потрiбно звернути на мовлення учнiв, яке часто засмiчене брутальними словами.

Дiти класу активнi, люблять i вмiють виконувати рiзнi доручення. Упродовж семестру ми всiляко пiдтримували рiвень громадської активностi, зацікавленостi життям класу, навчанням, що сприяло створенню позитивного мiкроклiмату в колективi. Це добре позначилося на успiхах дiтей у навчаннi. За семестр ми досягли успiхiв у вихованнi таких якостей, як iнiцiативнiсть, чеснiсть, акуратнiсть, вiдповiдальнiсть за власнi вчинки.



Виховнi завдання на II семестр:

• виховувати турботливе ставлення учнiв одне до одного, до вчителiв, батькiв, молодших вiд себе та людей похилого вiку:

• створювати умови для розвитку самосвiдомостi учнiв, вiдповiдальностi за власнi вчинки;

• сприяти формуванню найкращих людських якостей;

• органiзовувати заходи з метою загартування органiзму й збереження здоров’я; провести бесiди про подолання шкiдливих звичок.

Пiд час навчально-виховного процесу забезпечити учням комфортнiсть у класi й школi. Проводити iцдивiдуальну роботу з такими учнями: _____________, сприяти виявленню їхнiх здiбностей. Особливу увагу в II семестрi треба звернути на неповнi сiм’ї й надавати батькам усiляку допомогу у вихованнi дiтей. Залучити школярiв до занять у спортивних секцiях, гуртках.

Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Н А К А З


N 434 від 06.09.2000 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
26 вересня 2000 року
vd20000906 vn434 за N 659/4880


Про затвердження Положення про класного керівника
навчального закладу системи загальної
середньої освіти


Відповідно до Законів України "Про освіту" ( 1060-12 ), "Про
професійно-технічну освіту" ( 103/98-вр ), "Про загальну середню
освіту" ( 651-14 ), "Про позашкільну освіту" ( 1841-14 ) і
Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого
Указом Президента України від 7 червня 2000 р. N 773/2000
( 773/2000 ), Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Положення про класного керівника навчального
закладу системи загальної середньої освіти (додається).
2. Визнати таким, що втратило чинність, Тимчасове положення
про класного керівника середнього закладу освіти, затверджене
наказом Міністерства освіти України 01.07.97 N 239 ( z0337-97 ) і
зареєстроване в Міністерстві юстиції України 26.08.97 за
N 337/2141.
3. Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам
управлінь освіти обласних, Київської і Севастопольської міських
держадміністрацій довести Положення про класного керівника
навчального закладу системи загальної середньої освіти до відома
керівників навчальних закладів.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника
міністра Огнев'юка В.О.

Міністр В.Г.Кремень

Затверджено
Наказ Міністерства освіти
і науки України
06.09.2000 N 434

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 вересня 2000 року
за N 659/4880


1. Загальні положення

1.1. Це положення регламентує діяльність класного керівника
загальноосвітнього, професійно-технічного навчального закладу
(далі - класний керівник).
1.2. Класний керівник - це педагогічний працівник, який
здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу,
навчальної групи професійно-технічного навчального закладу,
окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної
та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників
навчально-виховного процесу в створенні належних умов для
виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку
учнів (вихованців), їх соціального захисту.
1.3. Класний керівник у визначенні змісту роботи керується
Конституцією України ( 254к/96-вр ), Конвенцією ООН про права
дитини ( 995_021 ), Законами України "Про освіту" ( 1060-12 ),
"Про загальну середню освіту" ( 651-14 ), "Про позашкільну освіту"
( 1841-14 ), "Про професійно-технічну освіту" ( 103/98-вр), іншими
законодавчими і нормативно-правовими актами України, а також цим
Положенням.
1.4. Класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до
основних завдань загальної середньої освіти, спрямованих на:
- виховання громадянина України;
- формування особистості учня (вихованця), його наукового
світогляду, розвитку його здібностей і обдаровань;
- виконання вимог Державного стандарту загальної середньої
освіти, підготовку учнів (вихованців) до подальшої освіти і
трудової діяльності;
- виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції
України ( 254к/96-вр ), державних символів України, почуття
власної гідності, свідомого ставлення до обов'язків, прав і свобод
людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;
- реалізацію права учнів (вихованців) на вільне формування
політичних і світоглядних переконань;
- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до
народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови,
національних цінностей українського народу та інших народів і
націй;
- виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я
інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад
здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та
психічного здоров'я учнів (вихованців).

2. Організація діяльності класного керівника

2.1. Обов'язки класного керівника покладаються на
педагогічного працівника загальноосвітнього, професійно-технічного
навчального закладу, який має педагогічну освіту, здійснює
педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров'я якого
дозволяє виконувати ці обов'язки.
2.2. Обов'язки класного керівника покладаються директором
навчального закладу на педагогічного працівника за його згодою і
не можуть бути припинені до закінчення навчального року. У
виняткових випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів
(вихованців) зміна класного керівника може бути здійснена протягом
навчального року.
2.3. На класного керівника покладається керівництво одним
класом, навчальною групою.
У початкових класах класне керівництво здійснює вчитель
початкових класів.
У професійно-технічному навчальному закладі класне
керівництво здійснюється в навчальних групах, учні (вихованці)
яких під час навчання здобувають повну загальну середню освіту або
навчаються на основі базової загальної середньої освіти без
отримання повної.
Функціональні обов'язки класного керівника розробляються
відповідно до цього Положення з урахуванням типу закладу та
завдань навчально-виховного процесу і затверджуються директором
навчального закладу.
2.4. Класний керівник як організатор класного колективу:
- сприяє забезпеченню умов для засвоєння учнями (вихованцями)
рівня та обсягу освіти, а також розвиткові їх здібностей;
- створює умови для організації змістовного дозвілля,
профілактики бездоглядності, правопорушень, планує та проводить
відповідні заходи;
- сприяє підготовці учнів (вихованців) до самостійного життя
в дусі взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами,
етнічними, національними, релігійними групами;
- проводить виховну роботу з урахуванням вікових та
індивідуально-психологічних особливостей учнів (вихованців), їх
нахилів, інтересів, задатків, готовності до певних видів
діяльності, а також рівня сформованості учнівського колективу;
- координує роботу вчителів, викладачів, майстрів виробничого
навчання, психолога, медичних працівників, органів учнівського
самоврядування, батьків та інших учасників навчально-виховного
процесу з виконання завдань навчання та виховання в класному
колективі (групі), соціального захисту учнів (вихованців).
2.5. Класний керівник має право на:
- відвідування уроків, занять із теоретичного та виробничого
навчання, виробничої практики та позакласних занять у своєму класі
(групі), присутність на заходах, що проводять для учнів
(вихованців) навчальні, культурно-просвітні заклади, інші юридичні
або фізичні особи;
- внесення пропозицій на розгляд адміністрації навчального
закладу та педагогічної ради про моральне та матеріальне
заохочення учнів (вихованців);
- ініціювання розгляду адміністрацією навчального закладу
питань соціального захисту учнів (вихованців);
- внесення пропозицій на розгляд батьківських зборів класу
(групи) щодо матеріального забезпечення організації та проведення
позаурочних заходів у порядку, визначеному законодавством;
- відвідування учнів (вихованців) за місцем їх проживання (за
згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчення умов їх побуту
та виховання;
- вибір форми підвищення педагогічної кваліфікації з проблем
виховання;
- вияв соціально-педагогічної ініціативи, вибір форм,
методів, засобів роботи з учнями (вихованцями);
- захист професійної честі, гідності відповідно до чинного
законодавства;
- матеріальне заохочення за досягнення вагомих результатів у
виконанні покладених на нього завдань.
2.6. Класний керівник зобов'язаний:
- вибирати адекватні засоби реалізації завдань навчання,
виховання і розвитку учнів (вихованців);
- здійснювати педагогічний контроль за дотриманням учнями
(вихованцями) статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку
навчального закладу, інших документів, що регламентують
організацію навчально-виховного процесу;
- інформувати про стан виховного процесу в класі та рівень
успішності учнів (вихованців) педагогічну раду, адміністрацію
навчального закладу, батьків;
- дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня
(вихованця), захищати його від будь-яких форм фізичного,
психічного насильства; своєю діяльністю стверджувати повагу до
принципів загальнолюдської моралі;
- пропагувати здоровий спосіб життя;
- постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну
майстерність, загальну культуру;
- вести документацію, пов'язану з виконанням повноважень
класного керівника (класні журнали, особові справи, плани роботи
тощо).
2.7. Класний керівник складає план роботи з класним
колективом у формі, визначеній адміністрацією навчального закладу.
2.8. Класний керівник підзвітний у своїй роботі директору
навчального закладу, а у вирішенні питань організації
навчально-виховного процесу безпосередньо підпорядкований
заступнику директора з навчально-виховної роботи.
2.9. Класний керівник може бути заохочений (відзначений) за
досягнення високих результатів у виховній роботі з учнями
(вихованцями). Форми і види заохочення регулюються законодавством
України.

Начальник головного управління
нормативного забезпечення та
взаємодії з регіонами Я.П.Корнієнко

11 клас Богданівської ЗОШ І-ІІІ ступенів


1. Бистрицька Віталіна Геннадіївна

2. Гуменюк Марія Іванівна

3. Данильченко Сергій Євгенович

4. Запорожан Ганна Сергіївна

5. Зелікова Дар’я Олександрівна

6. Костюк Євгенія Юріївна

7. Лубінець Марина Сергіївна

8. Пулєв Андрій Федорович

9. Савенко Ольга Василівна

10. Сімушина Анастасія Георгіївна

11. Фівка Сніжана Іллівна

12. Хорунжий Роман Анатолійович

13. Чумак Ольга Дмитрівна

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти

Удосконалення загальної середньої освіти спрямоване на пе¬реорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями. Сучас¬на молода людина об'єктивно змушена бути більш мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, а значить і більш мотивованою до самонавчання і саморозвитку.
Новий етап у розвитку шкільної освіти пов'язаний із упровад¬женням компетентісного підходу до формування змісту та органі¬зації навчального процесу. У чинних навчальних програмах для 12-річної школи на засадах компетентісного підходу переструктуровано зміст предметів, розроблено результативну складову змісту. До кожної теми програми визначено обов'язкові резуль¬тати навчання: вимоги до знань, умінь учнів, що виражаються у різних видах навчальної діяльності (учень називає, наводить при¬клади, характеризує, визначає, розпізнає, аналізує, порівнює, робить висновки тощо).
Компетентісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. Упровадження компетентісного підходу передбачає обов'язкове прогнозування результативної складової змісту, що вимагає адекватних змін у системі оцінювання навчальних досягнень.
У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання резуль¬татів навчальних досягнень школярів як складової навчального процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що насамперед передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач. .
Результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах шкільної освіти не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками, метою навчання мають бути сформовані компетент¬ності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.
Компетентності не суперечать знанням, умінням, навичкам, вони передбачають здатність осмислено їх використовувати. Удоскона¬лення освітнього процесу з урахуванням компетентнісного підходу полягає в тому, щоб навчити учнів застосовувати набуті знання й уміння в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях.
Вчені виокремлюють трьохрівневу ієрархію компетентностей. Предметні - формуються засобами навчальних предметів. Міжпредметні - належать до групи предметів або освітніх галу¬зей. Компетентнісна освіта на предметному та міжпредметному рівнях орієнтована на засвоєння особистістю конкретних на¬вчальних результатів - знань, умінь, навичок, формування став¬лень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях.
Найбільш універсальними є ключові компетентності, які фор¬муються засобами міжпредметного і предметного змісту. Перелік ключових компетентностей визначається на основі цілей загаль¬ної середньої освіти та основних видів діяльності учнів, які спри¬яють оволодінню соціальним досвідом, навичками життя й прак¬тичної діяльності в суспільстві.
Міжнародна спільнота компетентнісний підхід вважає дієвим інструментом поліпшення якості освіти.
Рада Європи, проводячи міжнародні дослідження, поглиблю¬ючи та розвиваючи поняття компетентностей, пропонує перелік ключових компетентностей, якими мають володіти молоді євро¬пейці: політичні та соціальні компетентності; компетентності, пов'язані з життям у багатокультурному суспільстві; компетент¬ності, що стосуються володіння усним та письмовим спілкуван¬ням, компетентності, пов'язані з розвитком інформаційного сус¬пільства; здатність вчитися протягом життя. Пізніше вони були об'єднані в три основні напрями: соціальні, пов'язані з соціаль¬ною діяльністю особистості, життям суспільства; мотиваційні, пов'язані з інтересами, індивідуальним вибором особистості; функціональні, пов'язані зі сферою знань, умінням оперувати на¬уковими знаннями та фактичним матеріалом.
На підставі міжнародних та національних досліджень в Ук¬раїні виокремлено п'ять наскрізних ключових компетентнос¬тей:
Уміння вчитися - передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.
Здоров'язбережувальна компетентність - пов'язана з готов¬ністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.
Загальнокультурна (комунікативна) компетентність - передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мов¬них, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші до¬сягнення національної, європейської та світової культур.
Соціально-трудова компетентність - пов'язана з готовні¬стю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної гра¬мотності; уміння організувати власну трудову та підприємниць¬ку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.
Інформаційна компетентність - передбачає оволодіння но¬вими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналі¬зувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використо¬вувати джерела інформації для власного розвитку.
Компетентність як інтегрований результат індивідуальної на¬вчальної діяльності учнів формується на основі оволодіння ними змістовими, процесуальними і мотиваційними компонентами, його рівень виявляється в процесі оцінювання.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (уче¬ниці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчи¬телеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогали¬ни у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви на¬вчання;
виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосеред¬жено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконт¬ролю, рефлексії навчальної діяльності.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають урахову¬ватися:
– характеристики відповіді учня: правильність, логічність, о᬴рунтованість, цілісність;
– якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
– сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і на¬вичок;
– рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізува¬ти, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
– досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
– самостійність оцінних суджень.
Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і до¬повнюють одна одну.
Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою.
Глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між група¬ми знань.
Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.
Системність знань — усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.
Міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтво¬рення їх в необхідних ситуаціях.
Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.
Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконан¬ня вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.
Цінностні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до ото¬чуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання у навчальній діяль¬ності, зростанні вимог до своїх навчальних досягнень.
Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достат¬нього, високого.
Вони визначаються за такими характеристиками:
Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фраг¬ментарна, характеризується початковими уявленнями про пред¬мет вивчення.
Другий рівень ~ середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє еле¬ментарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень — достатній. Учень (учениця) знає істотні озна¬ки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні зако¬номірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагу¬ванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправля¬ти допущені помилки. Відповідь учня (учениці) правильна, логіч¬на, обґрунтована, хоча їй бракує власних суджень.
Четвертий рівень — високий. Знання учня (учениці) є глибо¬кими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіа¬дах, творчих конкурсах тощо (таблиця).
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попе¬реднього, а також додає нові характеристики.
Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, що встановлюють чітке співвідношення між ви¬могами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показни¬ком оцінки в балах.

Рівні навчальних досягнень Бали Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
1 Учень (учениця) розрізняє об'єкти вивчення
І. Початковий 2 Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
3 Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує еле¬ментарні завдання
4 Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію
II. Середній 5 Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
6 Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
7 Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії
III. Достатній 8 Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності
9 Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
10 Учень (учениця) має повні, глибокі знання, здатний (а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
IV. Високий 11 Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми
12 Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсум¬кова атестація.
Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчаль¬них досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, умін¬нями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суд¬жень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлен¬ня до навколишньої дійсності.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вив¬чення теми. Його основними завданнями є: встановлення й оці¬нювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих еле¬ментів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.
Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схема¬ми; зарисовки біологічних об'єктів; робота з контурними карта¬ми; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконт¬роль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчаль¬них досягнень учнів.
Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є ос¬новною для коригування роботи вчителя на уроці.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).
Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
– усунення безсистемності в оцінюванні;
– підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
– індивідуальний та диференційований підхід до організації на¬вчання;
– систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
– концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опа¬нування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з ураху¬ванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (прак¬тичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх прове¬дення; умовами оцінювання.
Оцінка за семестр виставляється за результатами тематично¬го оцінювання, а зарік - на основі семестрових оцінок.
Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцін¬ки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положен¬ня про золоту медаль « За високі досягнення в навчанні» та срібну медаль «За досягнення в навчанні», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погодженого з Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шля¬хом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.
Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого на¬вчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.
Поряд з іншими формами оцінювання ефективною у старшій школі є рейтингова система, яка сприяє формуванню ключових компетентностей і створює можливості для:
підвищення мотивації учнів до самонавчання та самооцінювання;
розширення можливості в індивідуальній підготовленості учнів на кожному етапі навчального процесу;
підвищення об'єктивності оцінювання не лише протягом на¬вчального року, а й за весь період навчання у старшій школі;
градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт, науково-дослідні й художні проекти, діяльність в органах учнівського са¬моврядування, у соціально-корисних проектах тощо).
Упровадження рейтингу навчальних досягнень передбачає побудову учнем (ученицею) індивідуальної освітньої програми, яка дозволить учителям і батькам учнів аналізувати їхній освітній поступ та його (її) досягнення, виявляти помилки, а також регу¬лювати форми й види освітньої діяльності.
З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів у до-профільній та профільній школі може бути використаний метод оцінювання портфоліо.
Основна суть портфоліо - «показати все, на що ти здібний (а)». Педагогічна ідея портфоліо передбачає зміщення акценту з не¬знання учнів на індивідуальні досягнення, їхню активну участь у накопиченні різних видів робіт, які засвідчують рух в індивіду¬альному розвитку, інтеграцію кількісних і якісних оцінок, підви¬щення ролі самооцінки.
Таке оцінювання передбачає певну підготовку: визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо, форми подання матеріалу, спланованість оцінного процесу, еле¬менти самооцінки з боку учня тощо.
У процесі навчання, зокрема під час оцінювання, вчителю важ¬ливо виявляти доброзичливість, вимогливість поєднувати з інди¬відуальним підходом, тобто порівнювати виявлені досягнення учня (учениці) не тільки з нормою, а з його (її) попередніми невда¬чами чи успіхами.


Критерії оцінювання навчальних досягнень з іноземних мов
Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, те¬матичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямова¬но на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мов¬лення, яких щойно навчили, тематичне оцінювання проводить¬ся на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний тематичний бал. Під час виставлення тематичного балу резуль¬тати перевірки робочих зошитів не враховуються.
Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).

Рівні
навчальних
досягнень Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий Аудіювання*

1 Учень (учениця) розпізнає на слух найбільш поширені слова у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі
* Обсяг тексту, рівень складності, лексична та граматична наповнюваність, тематика текстів формуються вчителем відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу
І. Початковий 2 Учень(учениця) розпізнає на слух найбільш поширені слово¬сполучення у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі

3 Учень (учениця) розпізнає на слух окремі прості непоширені речення і мовленнєві зразки, побудовані на вивченому мовному матеріалі в мовленні, яке звучить в уповільненому темпі
II. Середній 4 Учень (учениця) розпізнає на слух прості речення, фрази та мовленнєві зразки, що звучать у нормальному темпі. В основному розуміє зміст прослуханого тексту, в якому використаний знайомий мовний матеріал

5 Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі

6 Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі невеликих за обсягом текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися
НІ. Достатній 7 Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, сприймає більшу частину необхідної інформації, надану в вигляді оціночних суджень, опису, аргументації

8 Учень (учениця) розуміє основний зміст стандартного мовлення у межах тематики ситуативного мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. В основному сприймає на слух експліцитно надану інформацію

9 Учень (учениця) розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також сприймає основний зміст пові¬домлень та фактичну інформацію, надану у повідомленні
IV. Високий 10 Учень (учениця) розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також основний зміст чітких повідомлень різного рівня складності

11 Учень (учениця) розуміє тривале мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Вміє знаходити в інформаційних текстах з незнайомим матеріалом необхідну інформацію, надану в вигляді оціночних суджень, опису, аргументації

12 Учень (учениця) розуміє тривале мовлення й основний зміст повідомлень, сприймає на слух надану фактичну інформацію у повідомленні

Читання*
І. Початковий 1 Учень (учениця) вміє розпізнавати та читати окремі вивчені слова на основі матеріалу, що вивчався

2 Учень (учениця) вміє розпізнавати та читати окремі вивчені словосполучення на основі матеріалу, що вивчався

3 Учень(учениця) вміє розпізнавати та читати окремі прості непоширені речення на основі матеріалу, що вивчався
II. Середній 4 Учень (учениця) вміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, побудовані на вивченому матеріалі. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал

5 Учень (учениця) вміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал

6 Учень (учениця) вміє читати з повним розумінням тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал
III. Достатній 7 Учень (учениця) вміє читати з повним розумінням тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися; уміє знаходити потрібну інформацію в текстах інформативного характеру

8 Учень (учениця) вміє читати з повним розумінням тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, знаходити і аналізувати потрібну інформацію

9 Учень (учениця) вміє читати з повним розумінням тексти, використовуючи словник, знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та робити відповідні висновки
IV. Високий 10 Учень (учениця) вміє читати з розумінням основного змісту тексти, аналізує їх, розуміє прочитаний текст, встановлюючи логічні зв'язки всередині речення та між реченнями

11 Учень (учениця) вміє читати тексти, аналізує їх і робить власні висновки, розуміє логічні зв'язки в рамках тексту та між його окремими частинами

12 Учень (учениця) вміє читати тексти, аналізує їх і робить висновки, порівнює отриману інформацію з власним досвідом. В повному обсязі розуміє тему прочитаного тексту різного рівня складності
* Обсяг, тематика, характер текстів для читання визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального
закладу


Говоріння*
І. Початковий 1 Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені слова, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки

2 Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені словосполучення, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки

3 Учень (учениця) використовує в мовленні прості непоширені речення з опорою на зразок, має труднощі у вирішенні поставленого комунікативного завдання в ситуаціях на задану тему, допускає
фонематичні помилки
II. Середній 4 Учень (учениця) вміє в основному логічно розпочинати та підтримувати бесіду, при цьому використовуючи обмежений словниковий запас та елементарні граматичні структури. На запит співрозмовника дає елементарну оціночну інформацію, відображаючи власну точку зору

5 Учень (учениця) вміє в основному логічно побудувати невеличке монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, допускаючи незначні помилки при використанні лексичних одиниць. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно

6 Учень (учениця) упевнено розпочинає, підтримує, відновлює та закінчує розмову у відповідності з мовленнєвою ситуацією. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно
III. Достатній 7 Учень (учениця) вміє зв'язно висловлюватися відповідно до навчальної ситуації, малюнка, робити повідомлення з теми, простими реченнями передавати зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, ставити запитання та відповідати на них

8 Учень (учениця) вміє логічно висловитися у межах вивчених тем відповідно до навчальної ситуації, а також у зв'язку зі змістом прочитаного, почутого або побаченого, висловлюючи власне ставлення до предмета мовлення; уміє підтримувати бесіду, вживаючи короткі репліки. Учень в основному уміє відповідно до комунікативного завдання використовувати лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок



9 Учень (учениця) вміє логічно висловлюватися у межах вивчених тем, передавати основний зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, вживаючи розгорнуті репліки, відповідно до комунікативного завдання використовує лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок
IV. Високий 10 Учень (учениця) вміє без підготовки висловлюватися і вести бесіду в межах вивчених тем, використовує граматичні структури і лексичні одиниці відповідно до комунікативного завдання, не допускає фонематичних помилок

11 Учень (учениця) вміє логічно і в заданому обсязі побудувати монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, використовуючи граматичні структури і лексичні одиниці відповідно до комунікативного завдання, не допускаючи при цьому фонематичних помилок

12 Учень (учениця) вміє вільно висловлюватись та вести бесіду в межах вивчених тем, гнучко та ефективно користуючись мовними та мовленнєвими засобами
* Обсяг монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика, лексична і граматична наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу
Письмо*
Рівень
навчальних
досягнень Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень Грамотність
Припустима кількість орфографічних помилок Припустима кількість
лексичних, граматичних
та стилістичних
помилок
І.Початковий 1 Учень (учениця) вміє писати вивчені слова, допускаючи при цьому велику кількість орфографічних помилок 8 9

2 Учень (учениця) вміє писати вивчені словосполучення 6 9

3 Учень (учениця) вміє писати прості непоширені речення відповідно до комунікативної задачі, проте зміст повідомлення недостатній за обсягом для розкриття теми та інформативного насичення 6 8
* Обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість та рівень граматичної компетентності наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу
II. Середній 4 Учень (учениця) вміє написати листівку за зразком, проте використовує обмежений запас лексики та граматичних структур, допускаючи помилки, які утруднюють розуміння тексту 6 6
5 Учень (учениця) вміє написати коротке повідомлення за зразком у межах вивченої теми, використовуючи обмежений набір засобів логічного зв'язку, при цьому відсутні з'єднуваль¬ні кліше, недостатня різноманітність вжитих структур, моделей тощо 4-5 5
6 Учень (учениця) вміє написати коротке повідомлення, листа за зразком відповідно до поставленого комунікативного завдання, при цьому вжито недостатню кількість з'єднувальних кліше та посередня різноманітність вжитих структур, мо¬делей тощо 4-5 5
III.Достатній 7 Учень (учениця) вміє написати коротке повідомлення за вивченою темою за зразком відповідно до заданої комунікативної ситуації, допускаючи при цьому ряд помилок при використанні вивчених граматичних структур. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо 4 4
8 Учень (учениця) вміє без використання опори написати повідомлення за вивченою гемою, зробити нотатки, допускаючи ряд помилок при використанні лексичних одиниць. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо 3 3
9 Учень (учениця) вміє написати повідомлення на запропоновану тему, заповнити анкету, допускаючи ряд орфографічних помилок, які не утруднюють розуміння інформації, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо 3 2
IV. Високий 10 Учень (учениця) вміє написати повідом¬лення, висловлюючи власне ставлення до проблеми, написати особистого листа, при цьому правильно використовуючи вивчені граматичні структури відповідно до комунікативного завдання, використовуючи достатню кількість ідіоматичних зворотів, з'єднувальних кліше, моделей тощо 2 1

11 Учень (учениця) вміє написати повідом¬лення, правильно використовуючи лек¬сичні одиниці в рамках тем, пов'язаних з повсякденним життям, надаються при наявності несуттєвих орфографічних по¬милок, які не порушують акту комуні¬кації (британський або американський варіанти орфографії, орфографічні помилки в географічних назвах тощо) 1-2

12 Учень (учениця) вміє надати в письмо¬вому вигляді інформацію відповідно до комунікативних завдань, висловлю¬ючи власне ставлення до проблеми, при цьому правильно використовуючи лек¬сичні одиниці та граматичні структури