субота, 9 січня 2010 р.

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти

Удосконалення загальної середньої освіти спрямоване на пе¬реорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодівати новими знаннями. Сучас¬на молода людина об'єктивно змушена бути більш мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, а значить і більш мотивованою до самонавчання і саморозвитку.
Новий етап у розвитку шкільної освіти пов'язаний із упровад¬женням компетентісного підходу до формування змісту та органі¬зації навчального процесу. У чинних навчальних програмах для 12-річної школи на засадах компетентісного підходу переструктуровано зміст предметів, розроблено результативну складову змісту. До кожної теми програми визначено обов'язкові резуль¬тати навчання: вимоги до знань, умінь учнів, що виражаються у різних видах навчальної діяльності (учень називає, наводить при¬клади, характеризує, визначає, розпізнає, аналізує, порівнює, робить висновки тощо).
Компетентісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. Упровадження компетентісного підходу передбачає обов'язкове прогнозування результативної складової змісту, що вимагає адекватних змін у системі оцінювання навчальних досягнень.
У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання резуль¬татів навчальних досягнень школярів як складової навчального процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що насамперед передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач. .
Результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах шкільної освіти не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками, метою навчання мають бути сформовані компетент¬ності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.
Компетентності не суперечать знанням, умінням, навичкам, вони передбачають здатність осмислено їх використовувати. Удоскона¬лення освітнього процесу з урахуванням компетентнісного підходу полягає в тому, щоб навчити учнів застосовувати набуті знання й уміння в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях.
Вчені виокремлюють трьохрівневу ієрархію компетентностей. Предметні - формуються засобами навчальних предметів. Міжпредметні - належать до групи предметів або освітніх галу¬зей. Компетентнісна освіта на предметному та міжпредметному рівнях орієнтована на засвоєння особистістю конкретних на¬вчальних результатів - знань, умінь, навичок, формування став¬лень, досвіду, рівень засвоєння яких дозволяє їй діяти адекватно у певних навчальних і життєвих ситуаціях.
Найбільш універсальними є ключові компетентності, які фор¬муються засобами міжпредметного і предметного змісту. Перелік ключових компетентностей визначається на основі цілей загаль¬ної середньої освіти та основних видів діяльності учнів, які спри¬яють оволодінню соціальним досвідом, навичками життя й прак¬тичної діяльності в суспільстві.
Міжнародна спільнота компетентнісний підхід вважає дієвим інструментом поліпшення якості освіти.
Рада Європи, проводячи міжнародні дослідження, поглиблю¬ючи та розвиваючи поняття компетентностей, пропонує перелік ключових компетентностей, якими мають володіти молоді євро¬пейці: політичні та соціальні компетентності; компетентності, пов'язані з життям у багатокультурному суспільстві; компетент¬ності, що стосуються володіння усним та письмовим спілкуван¬ням, компетентності, пов'язані з розвитком інформаційного сус¬пільства; здатність вчитися протягом життя. Пізніше вони були об'єднані в три основні напрями: соціальні, пов'язані з соціаль¬ною діяльністю особистості, життям суспільства; мотиваційні, пов'язані з інтересами, індивідуальним вибором особистості; функціональні, пов'язані зі сферою знань, умінням оперувати на¬уковими знаннями та фактичним матеріалом.
На підставі міжнародних та національних досліджень в Ук¬раїні виокремлено п'ять наскрізних ключових компетентнос¬тей:
Уміння вчитися - передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.
Здоров'язбережувальна компетентність - пов'язана з готов¬ністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.
Загальнокультурна (комунікативна) компетентність - передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мов¬них, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші до¬сягнення національної, європейської та світової культур.
Соціально-трудова компетентність - пов'язана з готовні¬стю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної гра¬мотності; уміння організувати власну трудову та підприємниць¬ку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.
Інформаційна компетентність - передбачає оволодіння но¬вими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналі¬зувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використо¬вувати джерела інформації для власного розвитку.
Компетентність як інтегрований результат індивідуальної на¬вчальної діяльності учнів формується на основі оволодіння ними змістовими, процесуальними і мотиваційними компонентами, його рівень виявляється в процесі оцінювання.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (уче¬ниці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчи¬телеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогали¬ни у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви на¬вчання;
виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосеред¬жено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконт¬ролю, рефлексії навчальної діяльності.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають урахову¬ватися:
– характеристики відповіді учня: правильність, логічність, о᬴рунтованість, цілісність;
– якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
– сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і на¬вичок;
– рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізува¬ти, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
– досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
– самостійність оцінних суджень.
Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і до¬повнюють одна одну.
Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою.
Глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між група¬ми знань.
Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.
Системність знань — усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.
Міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтво¬рення їх в необхідних ситуаціях.
Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.
Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконан¬ня вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.
Цінностні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до ото¬чуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання у навчальній діяль¬ності, зростанні вимог до своїх навчальних досягнень.
Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достат¬нього, високого.
Вони визначаються за такими характеристиками:
Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фраг¬ментарна, характеризується початковими уявленнями про пред¬мет вивчення.
Другий рівень ~ середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє еле¬ментарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень — достатній. Учень (учениця) знає істотні озна¬ки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні зако¬номірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагу¬ванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправля¬ти допущені помилки. Відповідь учня (учениці) правильна, логіч¬на, обґрунтована, хоча їй бракує власних суджень.
Четвертий рівень — високий. Знання учня (учениці) є глибо¬кими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіа¬дах, творчих конкурсах тощо (таблиця).
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попе¬реднього, а також додає нові характеристики.
Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, що встановлюють чітке співвідношення між ви¬могами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показни¬ком оцінки в балах.

Рівні навчальних досягнень Бали Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
1 Учень (учениця) розрізняє об'єкти вивчення
І. Початковий 2 Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
3 Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує еле¬ментарні завдання
4 Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, може повторити за зразком певну операцію, дію
II. Середній 5 Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
6 Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його(її) правильна, але недостатньо осмислена. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
7 Учень (учениця) правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії
III. Достатній 8 Знання учня (учениці) є достатніми, він (вона) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його (її) логічна, хоч і має неточності
9 Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
10 Учень (учениця) має повні, глибокі знання, здатний (а) використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
IV. Високий 11 Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, уміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми
12 Учень (учениця) має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсум¬кова атестація.
Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчаль¬них досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, умін¬нями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суд¬жень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлен¬ня до навколишньої дійсності.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вив¬чення теми. Його основними завданнями є: встановлення й оці¬нювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих еле¬ментів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.
Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схема¬ми; зарисовки біологічних об'єктів; робота з контурними карта¬ми; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконт¬роль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчаль¬них досягнень учнів.
Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є ос¬новною для коригування роботи вчителя на уроці.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).
Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
– усунення безсистемності в оцінюванні;
– підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
– індивідуальний та диференційований підхід до організації на¬вчання;
– систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
– концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опа¬нування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з ураху¬ванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (прак¬тичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх прове¬дення; умовами оцінювання.
Оцінка за семестр виставляється за результатами тематично¬го оцінювання, а зарік - на основі семестрових оцінок.
Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцін¬ки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положен¬ня про золоту медаль « За високі досягнення в навчанні» та срібну медаль «За досягнення в навчанні», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погодженого з Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шля¬хом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.
Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого на¬вчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.
Поряд з іншими формами оцінювання ефективною у старшій школі є рейтингова система, яка сприяє формуванню ключових компетентностей і створює можливості для:
підвищення мотивації учнів до самонавчання та самооцінювання;
розширення можливості в індивідуальній підготовленості учнів на кожному етапі навчального процесу;
підвищення об'єктивності оцінювання не лише протягом на¬вчального року, а й за весь період навчання у старшій школі;
градації значущості балів, які отримують учні за виконання різних видів робіт (самостійна робота, підсумкова робота, творча робота, олімпіади, виставки, конкурси творчих робіт, науково-дослідні й художні проекти, діяльність в органах учнівського са¬моврядування, у соціально-корисних проектах тощо).
Упровадження рейтингу навчальних досягнень передбачає побудову учнем (ученицею) індивідуальної освітньої програми, яка дозволить учителям і батькам учнів аналізувати їхній освітній поступ та його (її) досягнення, виявляти помилки, а також регу¬лювати форми й види освітньої діяльності.
З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів у до-профільній та профільній школі може бути використаний метод оцінювання портфоліо.
Основна суть портфоліо - «показати все, на що ти здібний (а)». Педагогічна ідея портфоліо передбачає зміщення акценту з не¬знання учнів на індивідуальні досягнення, їхню активну участь у накопиченні різних видів робіт, які засвідчують рух в індивіду¬альному розвитку, інтеграцію кількісних і якісних оцінок, підви¬щення ролі самооцінки.
Таке оцінювання передбачає певну підготовку: визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо, форми подання матеріалу, спланованість оцінного процесу, еле¬менти самооцінки з боку учня тощо.
У процесі навчання, зокрема під час оцінювання, вчителю важ¬ливо виявляти доброзичливість, вимогливість поєднувати з інди¬відуальним підходом, тобто порівнювати виявлені досягнення учня (учениці) не тільки з нормою, а з його (її) попередніми невда¬чами чи успіхами.


Критерії оцінювання навчальних досягнень з іноземних мов
Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, те¬матичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямова¬но на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мов¬лення, яких щойно навчили, тематичне оцінювання проводить¬ся на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний тематичний бал. Під час виставлення тематичного балу резуль¬тати перевірки робочих зошитів не враховуються.
Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).

Рівні
навчальних
досягнень Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий Аудіювання*

1 Учень (учениця) розпізнає на слух найбільш поширені слова у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі
* Обсяг тексту, рівень складності, лексична та граматична наповнюваність, тематика текстів формуються вчителем відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу
І. Початковий 2 Учень(учениця) розпізнає на слух найбільш поширені слово¬сполучення у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі

3 Учень (учениця) розпізнає на слух окремі прості непоширені речення і мовленнєві зразки, побудовані на вивченому мовному матеріалі в мовленні, яке звучить в уповільненому темпі
II. Середній 4 Учень (учениця) розпізнає на слух прості речення, фрази та мовленнєві зразки, що звучать у нормальному темпі. В основному розуміє зміст прослуханого тексту, в якому використаний знайомий мовний матеріал

5 Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі

6 Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі невеликих за обсягом текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися
НІ. Достатній 7 Учень (учениця) розуміє основний зміст поданих у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, сприймає більшу частину необхідної інформації, надану в вигляді оціночних суджень, опису, аргументації

8 Учень (учениця) розуміє основний зміст стандартного мовлення у межах тематики ситуативного мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. В основному сприймає на слух експліцитно надану інформацію

9 Учень (учениця) розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також сприймає основний зміст пові¬домлень та фактичну інформацію, надану у повідомленні
IV. Високий 10 Учень (учениця) розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також основний зміст чітких повідомлень різного рівня складності

11 Учень (учениця) розуміє тривале мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Вміє знаходити в інформаційних текстах з незнайомим матеріалом необхідну інформацію, надану в вигляді оціночних суджень, опису, аргументації

12 Учень (учениця) розуміє тривале мовлення й основний зміст повідомлень, сприймає на слух надану фактичну інформацію у повідомленні

Читання*
І. Початковий 1 Учень (учениця) вміє розпізнавати та читати окремі вивчені слова на основі матеріалу, що вивчався

2 Учень (учениця) вміє розпізнавати та читати окремі вивчені словосполучення на основі матеріалу, що вивчався

3 Учень(учениця) вміє розпізнавати та читати окремі прості непоширені речення на основі матеріалу, що вивчався
II. Середній 4 Учень (учениця) вміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, побудовані на вивченому матеріалі. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал

5 Учень (учениця) вміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє частково знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал

6 Учень (учениця) вміє читати з повним розумінням тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися. Уміє знаходити необхідну інформацію у вигляді оціночних суджень, опису, аргументації за умови, що в текстах використовується знайомий мовний матеріал
III. Достатній 7 Учень (учениця) вміє читати з повним розумінням тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися; уміє знаходити потрібну інформацію в текстах інформативного характеру

8 Учень (учениця) вміє читати з повним розумінням тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, знаходити і аналізувати потрібну інформацію

9 Учень (учениця) вміє читати з повним розумінням тексти, використовуючи словник, знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та робити відповідні висновки
IV. Високий 10 Учень (учениця) вміє читати з розумінням основного змісту тексти, аналізує їх, розуміє прочитаний текст, встановлюючи логічні зв'язки всередині речення та між реченнями

11 Учень (учениця) вміє читати тексти, аналізує їх і робить власні висновки, розуміє логічні зв'язки в рамках тексту та між його окремими частинами

12 Учень (учениця) вміє читати тексти, аналізує їх і робить висновки, порівнює отриману інформацію з власним досвідом. В повному обсязі розуміє тему прочитаного тексту різного рівня складності
* Обсяг, тематика, характер текстів для читання визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального
закладу


Говоріння*
І. Початковий 1 Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені слова, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки

2 Учень (учениця) знає найбільш поширені вивчені словосполучення, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні, допускає фонематичні помилки

3 Учень (учениця) використовує в мовленні прості непоширені речення з опорою на зразок, має труднощі у вирішенні поставленого комунікативного завдання в ситуаціях на задану тему, допускає
фонематичні помилки
II. Середній 4 Учень (учениця) вміє в основному логічно розпочинати та підтримувати бесіду, при цьому використовуючи обмежений словниковий запас та елементарні граматичні структури. На запит співрозмовника дає елементарну оціночну інформацію, відображаючи власну точку зору

5 Учень (учениця) вміє в основному логічно побудувати невеличке монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, допускаючи незначні помилки при використанні лексичних одиниць. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно

6 Учень (учениця) упевнено розпочинає, підтримує, відновлює та закінчує розмову у відповідності з мовленнєвою ситуацією. Всі звуки в потоці мовлення вимовляються правильно
III. Достатній 7 Учень (учениця) вміє зв'язно висловлюватися відповідно до навчальної ситуації, малюнка, робити повідомлення з теми, простими реченнями передавати зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, ставити запитання та відповідати на них

8 Учень (учениця) вміє логічно висловитися у межах вивчених тем відповідно до навчальної ситуації, а також у зв'язку зі змістом прочитаного, почутого або побаченого, висловлюючи власне ставлення до предмета мовлення; уміє підтримувати бесіду, вживаючи короткі репліки. Учень в основному уміє відповідно до комунікативного завдання використовувати лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок



9 Учень (учениця) вміє логічно висловлюватися у межах вивчених тем, передавати основний зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, вживаючи розгорнуті репліки, відповідно до комунікативного завдання використовує лексичні одиниці і граматичні структури, не допускає фонематичних помилок
IV. Високий 10 Учень (учениця) вміє без підготовки висловлюватися і вести бесіду в межах вивчених тем, використовує граматичні структури і лексичні одиниці відповідно до комунікативного завдання, не допускає фонематичних помилок

11 Учень (учениця) вміє логічно і в заданому обсязі побудувати монологічне висловлювання та діалогічну взаємодію, використовуючи граматичні структури і лексичні одиниці відповідно до комунікативного завдання, не допускаючи при цьому фонематичних помилок

12 Учень (учениця) вміє вільно висловлюватись та вести бесіду в межах вивчених тем, гнучко та ефективно користуючись мовними та мовленнєвими засобами
* Обсяг монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика, лексична і граматична наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу
Письмо*
Рівень
навчальних
досягнень Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень Грамотність
Припустима кількість орфографічних помилок Припустима кількість
лексичних, граматичних
та стилістичних
помилок
І.Початковий 1 Учень (учениця) вміє писати вивчені слова, допускаючи при цьому велику кількість орфографічних помилок 8 9

2 Учень (учениця) вміє писати вивчені словосполучення 6 9

3 Учень (учениця) вміє писати прості непоширені речення відповідно до комунікативної задачі, проте зміст повідомлення недостатній за обсягом для розкриття теми та інформативного насичення 6 8
* Обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість та рівень граматичної компетентності наповнюваність визначаються вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу
II. Середній 4 Учень (учениця) вміє написати листівку за зразком, проте використовує обмежений запас лексики та граматичних структур, допускаючи помилки, які утруднюють розуміння тексту 6 6
5 Учень (учениця) вміє написати коротке повідомлення за зразком у межах вивченої теми, використовуючи обмежений набір засобів логічного зв'язку, при цьому відсутні з'єднуваль¬ні кліше, недостатня різноманітність вжитих структур, моделей тощо 4-5 5
6 Учень (учениця) вміє написати коротке повідомлення, листа за зразком відповідно до поставленого комунікативного завдання, при цьому вжито недостатню кількість з'єднувальних кліше та посередня різноманітність вжитих структур, мо¬делей тощо 4-5 5
III.Достатній 7 Учень (учениця) вміє написати коротке повідомлення за вивченою темою за зразком відповідно до заданої комунікативної ситуації, допускаючи при цьому ряд помилок при використанні вивчених граматичних структур. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо 4 4
8 Учень (учениця) вміє без використання опори написати повідомлення за вивченою гемою, зробити нотатки, допускаючи ряд помилок при використанні лексичних одиниць. Допущені помилки не порушують сприйняття тексту, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо 3 3
9 Учень (учениця) вміє написати повідомлення на запропоновану тему, заповнити анкету, допускаючи ряд орфографічних помилок, які не утруднюють розуміння інформації, у роботі вжито ідіоматичні звороти, з'єднувальні кліше, різноманітність структур, моделей тощо 3 2
IV. Високий 10 Учень (учениця) вміє написати повідом¬лення, висловлюючи власне ставлення до проблеми, написати особистого листа, при цьому правильно використовуючи вивчені граматичні структури відповідно до комунікативного завдання, використовуючи достатню кількість ідіоматичних зворотів, з'єднувальних кліше, моделей тощо 2 1

11 Учень (учениця) вміє написати повідом¬лення, правильно використовуючи лек¬сичні одиниці в рамках тем, пов'язаних з повсякденним життям, надаються при наявності несуттєвих орфографічних по¬милок, які не порушують акту комуні¬кації (британський або американський варіанти орфографії, орфографічні помилки в географічних назвах тощо) 1-2

12 Учень (учениця) вміє надати в письмо¬вому вигляді інформацію відповідно до комунікативних завдань, висловлю¬ючи власне ставлення до проблеми, при цьому правильно використовуючи лек¬сичні одиниці та граматичні структури

Немає коментарів:

Дописати коментар